Розвінчання міфів про реформи задля підвищення якості політичної журналістики
Найпоширеніші запитання про реформу децентралізації
Центр «Ейдос» спільно із експертами та за підтримки програми Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні дає відповіді на найбільш поширені запитання стосовно змін, які відбуваються в Україні. Сьогодні ми поговоримо про реформу у сфері децентралізації.
В чому суть децентралізації?
Основна ідея реформи – наблизити послуги до людей, надати можливості для того, щоб громади економічно розвивались, сприяти розбудові інфраструктури населених пунктів так, щоб вони найкраще задовольняли потреби населення.

Донедавна ситуація була така: практично всі сільські ради були глибоко дотаційні, в значної кількості сіл не було сільрад так як сільради об'єднували до десятка сіл. Села без грошей, без доріг, без молоді та з дотаційними сільрадами характеризуються глибоким занепадом.

Основна суть децентралізації - передати значні повноваження та бюджети від державних органів до органів місцевого самоврядування. Так, щоб більше повноважень мали ті органи, які найближче до людей та вирішують питання місцевого значення.

Тому із впровадженням реформи маленькі села в об'єднаній громаді отримують можливість спільними зусиллями розвивати свої громади та утримувати такі важливі для життя села об'єкти як школи, клуби, бібліотеки, дитячі садки та фельдшерські пункти.
Об'єднаних громад немає в Конституції, отже, реформа неконституційна?
Насправді ніяких суперечностей із Конституцією України реформа адміністративно-територіального устрою не має. Просто багато людей, в тому числі і при посадах, рідко читають основний закон України і через те поширюють неправду.

Так згідно зі статтею 140 Конституції України "Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України". Отже, згідно Конституції "Територіальна громада" - це базовий рівень, на якому починається місцеве самоврядування. Ключовим цей термін є і для закону "Про добровільне об'єднання територіальних громад", тільки тут вже дається механізм укрупнення цих громад, тому й використовується термін з приставкою "об'єднані".
Чому цю реформу називають "єдиною можливістю відродження українського села"?
Економісти підрахували, що щороку з мапи України зникає близько 30 сіл. Люди переїжджають у міста через безперспективність сільської глибинки - немає роботи, не працюють лікарні, школи, клуби.

Якщо ж запитаєте, чому сільські ради довгий час не працювали для того, щоб усе це забезпечити, відповідь очевидна - практично усі сільські ради не мали на це коштів, а коли села без грошей, без доріг, без молоді — розвитку чекати марно.

Об'єднання територіальних громад є незворотнім і необхідним на шляху до того, щоб кожну територію перетворити на спроможну, на таку, яка здатна буде вирішувати питання місцевого значення, яка здатна буде забезпечити своїх мешканців роботою, в якій люди житимуть у гідних умовах.

Тобто громади будуть наділені усіма повноваженнями для забезпечення власного розвитку. Це, зокрема, має підняти рівень економіки, освіти, медицини, культури, залучити інвесторів та створити нові робочі місця, що в результаті приведе до відродження села.
Що буде головним результатом реформи для людей?
Основна ідея реформи – наблизити послуги до людей, надати можливості для того, щоб громади економічно розвивались, сприяти доведенню до ладу інфраструктури населених пунктів, створити нові робочі місця, надати можливості для розвитку місцевого бізнесу.

Реформа торкнеться кожного, адже її реалізація дає можливість підняти рівень економіки, освіти, медицини, культури у громадах, створити інфраструктуру, яка забезпечуватиме усі потреби населення, тобто зміни стосуватимуться усіх сфер нашого повсякденного життя.

У багатьох громадах зараз ремонтують шляхи, відновлюють вуличне освітлення, модернізують дитсадки і школи, допомагають медпунктам і місцевим амбулаторіям. Це все стало можливим завдяки тому, що кілька сіл об'єдналися в одну громаду і кошти не піднімаються до центру, а залишаються на місці.
Чому держава спершу не відремонтує дороги/побудує нові школи та садочки/дасть робочі місця людям, а тоді об'єднує громади?
Ніколи чиновник у столиці, навіть найкращий, не знатиме що впершу чергу слід і як робити в конкретному селі: чи класти новий асфальт чи міняти вікна у садочку? Ще більше ця проблема стає актуальна коли мова заходить про ефективне використання бюджетних коштів. Найкраще знає як раціонально розпорядитися коштами і отримати від цього максимальний результат місцева влада, яку контролює громада. Саме тому наша держава визначила одним і пріоритетів свого розвитку саме "децентралізацію", коли основні повноваження з управління громадою, а також відповідні кошти, передаються органам місцевого самоврядування базового рівня.

Але щоб отримати і кошти, і повноваження, територіальна громада повинна продемонструвати свою спроможність, тобто зрости кількісно і територіально. Для цього й розпочато процес добровільного об'єднання територіальних громад.
Добровільність об'єднання полягає в тому, що територіальні громади самі визначаються із форматом нової громади.
Чому гроші, які держава дає на ОТГ не можна дати існуючим громадам?
Європейська практика та розрахунки українських експертів доводять, що громади лише тоді можуть бути спроможні коли стануть більшими. Абсолютна більшість сільських громад сьогодні є дуже незначних розмірів та малі за кількістю населення. В таких громадах кошти йдуть в основному на зарплату сільському голові та іншим працівникам сільради. Отож, давати кошти у такі громади неефективно. Саме тому держава у Бюджетному кодексі визначила правила, згідно яких кошти та повноваження одержують лише спроможні об'єднані територіальні громади.
Чому держава сама не змінить межі громад, навіщо ця добровільність?
На сьогодні діє закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад", в якому визначено, що суб'єктами цього процесу є територіальні громади сіл, селищ, міст. Тобто, без участі територіальної громади змінити її межі ніхто не може. Однак процес добровільного обєднання не буде тривати вічно, адже не можуть тривалий період діяти одночасно дві різні системи управління. Саме тому представниками Кабміну озвучується позиція про те, що до 2020 року, коли будуть відбуватися чергові місцеві вибори, всі територіальні громади повинні перейти у статус обєднаних. Але якщо деякі громади не захочуть це зробити самостійно, то скоріш за все держава прийме за них таке рішення і адміністративним способом змінить межі громад.

Для цієї ситуації хорошим порівнянням є дія закону про декомунізацію. Згідно нього усі місцеві органи влади мали певний період, щоб самостійно замінити назви, наприклад, вулиць, що носили імена радянських діячів. Ті ж хто цього не зміг/не схотів зробити змушені були змиритися із рішенням парламенту про перейменування.

Схожа модель може бути використана і в процесі формування ОТГ. Саме тоді визначальну роль й відіграватимуть перспективні плани, які є ухвалені у більшості областей. Адже саме в цих документах зафіксовано модельні ОТГ.
Що буде після реформи з районами та областями?
Згідно з концепцією реформи адміністративно-територіального устрою, зміни торкнуться рівня громади (базовий рівень) та районного (субрегіональний рівень). Пов'язано це з тим, що існуючі громади та райони в Україні є сильно роздрібнені і фінансово слабкі.

Отож, другим етапом реформи після об'єднання територіальних громад повинен стати процес укрупнення районів. Повязано це з тим, що при формуванні ОТГ велика кількість повноважень та ресурсів, які раніше були в районі, переходить у громаду. Відповідно, у існуючих межах районні державні адміністрації та районні ради вже не можуть якісно виконувати своїх колишніх функцій, вони стають вкрай неефективні. Тому й необхідне територіальне укрупнення районів та наділення їх новими повноваженнями. Як варіант розглядають можливість поділу на райони з врахуванням меж госпітальних округів.

Разом з тим рівень області не підпадає під реформу, їхні межі ніхто міняти не буде.
Що таке перспективний план і для чого він потрібен?
Перспективний план формування територій громад області - це документ розроблений обласною державною адміністрацією і затверджений рішенням обласної ради. У цьому документі визначені перспективні центри об'єднаних громад та назви громад, що повинні увійти до складу цих громад. При його розробці повинні були враховувати методику формування спроможних територіальних громад, тобто тих громад, які матимуть можливість забезпечувати економічний, соціальний,культурний розвиток територій.

Однак він не є догмою і може піддаватися змінам. Важливо при цьому, щоб зміни відбувались лиш там, де реально розпочато процес формування об'єднаних громад і думка громад щодо такого об'єднання вивчена та врахована.

Зараз перспективний план є своєрідним орієнтиром як для громад, що думають над об'єднанням, так і для державних органів влади, які планують свою роботу на перспективу. Багато процедурних моментів, як то процедура формування ОТГ чи процедура приєднання пов'язані саме із перспективним планом. Коли ж завершиться етап добровільності у реформі, то перспективні плани буде використано урядом для визначення меж нових, уже об'єднаних громад.
Чи можуть два села з громади піти в різні об'єднані громади?
Теоретично це можливо, але на практиці реалізувати це надскладно. Щоб мешканці якогось населеного пункту мали можливість вибрати собі інший формат об'єднання їм спершу потрібно оформитися самим як територіальна громада, обрати собі депутатів та голову, тобто мати свою сільраду, а тоді вже вирішувати про приєднання до певної ОТГ. Насправді ж, ситуації коли мешканці однієї громади мають різні думки щодо майбутнього формату громади непоодинокі. Але як вирішить більшість членів громади та депутати сільради, так і буде формуватись об'єднана громада.
Якщо громада не захоче об'єднуватись, чи може вона існувати в тому самому форматі?
В існуючому форматі жодна сільська, селищна чи міська громада (виняток громади в містах обласного значення) самостійно не зможе існувати. До 2020 року всі вони повинні будуть сформувати ОТГ. Коли вони цього не зроблять добровільно, то буде задіяний адміністративний метод - коли за пасивних все вирішить держава.
Що таке ОТГ?
Базовий рівень, де здійснюється місцеве самоврядування — це територіальні громади, або як каже Конституція та Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" це мешканці сіл, селищ, міст об'єднані постійним проживанням. Отже це "ТГ". Коли ж дві і більше громад вирішують об'єднатися, згідно закону "Про добровільне об'єднання громад", то вони стають об'єднаною територіальною громадою, або ж "ОТГ". Але і в звичайних громадах, і в об'єднаних орган управління той самий - сільська, селищна чи міська ради.
Чим відрізняються об'єднані громади від звичайних громад?
По суті і одна і друга є громадами базового рівня. Відмінність полягає у тому, що крім повноважень, які мають органи влади звичайної громади в ОТГ додаються ще частина повноважень районів. Також спроможні ОТГ отримують прямі міжбюджетні відносини із державним бюджетом і фактично прирівнюються до міст обласного значення у повноваженнях та можливостях.
Чи міняється статус населеного пункту при утворенні ОТГ, наприклад, з центром у селищі чи місті?
Добровільне об'єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів, сільської, селищної чи міської місцевості. Тобто, статус сільських територій у разі, якщо центр об'єднання є селище чи місто - зберігається.

При цьому відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про добровільне об'єднання громад» найменування об'єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром.
Які нові повноваження отримує об'єднана громада?
Після утворення об'єднаної громади її жителі обирають депутатів та голову об'єднаної громади. На всю об'єднану громаду буде одна спільна рада, яка сформована із обраних депутатів та один голова, які реалізовуватимуть визначені законом повноваження ОТГ.

Повноваження, що отримує об'єднана територіальна громада можна розділити на власні та делеговані державою.

Так, власні повноваження ради та голови громади пов'язані з вирішенням питань місцевого значення, наданням послуг населенню, а це зокрема: планування розвитку, залучення інвестицій, розвиток підприємництва; управління земельними ресурсами; розвиток інфраструктури: утримання та будівництво доріг, благоустрій, освітлення; надання житлово-комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, управління відходами); організація роботи громадського транспорту; громадська безпека; пожежна охорона.

Органи місцевого самоврядування наділені повною свободою дій для виконання цих повноважень і несуть за них відповідальність перед жителями та державою.

Крім власних, разом із відповідною субвенцією (коштами) на їх здійснення об'єднана громада отримує і делеговані повноваження, серед яких: соціальна допомога; надання адміністративних послуг; дошкільна та середня освіта; первинна медична допомога; культура та спорт.
Села, що увійшли в ОТГ, втрачають право щось вирішувати?
Села, що увійшли у об'єднану територіальну громаду мають широку систему представництва своїх інтересів. Так, кожна громада матиме - депутатів, які не тільки прийматимуть рішення на сесіях місцевої ради, а й можуть такі рішення ініціювати в інтересах тієї громади, яку представляють. Окрім цього, у складі виконавчого комітету ради буде присутній староста, який теж відповідатиме за те, щоб інтереси людей були максимально враховані. Проте, не варто забувати про те, що ми самостійно, як члени територіальної громади (незалежно від розміру території чи кількості населення) теж маємо інструменти впливу на процес прийняття рішень, через відвідування сесій ради, здійснення бюджетного та фінансового контролю, через зустрічі із депутатами, старостами, головою та ін.
Як бути якщо місцевий голова і депутати не хочуть об'єднання?
Відповідно до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" ініціаторами об'єднання можуть бути не лише голова та депутати. Відповідний закон право на ініціювання об'єднання надає також членам територіальної громади у порядку місцевої ініціативи та органам самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади.

У такому випадку зазначені суб'єкти ініціювання готують звернення до місцевої ради. При цьому звернення має містити перелік територіальних громад, що пропонують об'єднати із зазначенням відповідних населених пунктів, а також у цьому зверненні визначають адміністративний центр об'єднаної територіальної громади та її найменування.

Таке звернення обов'язково виноситься на громадське обговорення, а після цього розглядається депутатами місцевої ради та приймається відповідне рішення: про ініціювання об'єднання чи відхилення ініціативи про об'єднання.
Скільки депутатів матиме наше село будучи в складі ОТГ?
Загальний склад ради залежить від кількості виборців у об'єднаній територіальній громаді і визначається згідно ст. 16 Закону України "Про місцеві вибори".

Наприклад, якщо виборців буде від 3 тисяч до 5 тисяч - то така рада матиме 22 депутати, якщо ж від 5 тисяч до 20 тисяч виборців - то 26 депутатів.

Раніше ж більшість місцевих рад, які представляли інтереси маленьких сільських громад складалися з 12-14 депутатів.

Для того, щоб дізнатися, скільки мажоритарних депутатів будуть представляти певні населені пункти слід спершу дізнатися формат в якому утворюється селищна чи сільська ОТГ із загальною кількістю виборців у ній, а також кількість виборців у вашому селі. Рішення про утворення одномандатних виборчих округів з приблизно рівною кількістю виборців у кожному прийматиме відповідна сільська, селищна територіальна виборча комісія.
Яким чином обиратимуться депутати в ОТГ?
Для проведення виборів депутатів сільських і селищних рад об'єднаних громад територію сіл/селищ, жителі яких добровільно об'єдналися, сільські/селищні виборчі комісії мають поділити на одномандатні виборчі округи.

Від кожного з таких округів до ради відповідної ОТГ має бути обраний один депутат.

Голосувати за кандидатів в цих округах зможуть тільки жителі, які проживають на території, де утворено округ. Тобто, виборці із цих сіл, селищ матимуть своїх депутатів у раді.

У кожному з утворених округів переможе той, хто набере найбільшу кількість голосів з-поміж усіх кандидатів.

На виборах до міських рад об'єднаних територіальних громад застосовується інша виборча система. Хоча тут також будуть утворені територіальні округи, однак кандидати будуть балотуватися по виборчому списку партій, а не самостійно. Тому при визначенні результатів виборів визначальну роль відіграватиме місце кандидата у кінцевому варіанті списку партії, а не його результат на окрузі.
Який строк повноважень голови та депутатів, обраних на перших місцевих виборах після утворення ОТГ?
Згідно Конституції України чергові вибори до місцевих рад відбуваються один раз у п'ять років. Що ж до перших місцевих виборів, то незалежно від дати проведення виборів, строк повноважень голови та депутатів буде не більше 5 років.

Попередні чергові місцеві вибори відбувалися у жовтні 2015 року. Тобто, голова та депутати, які були чи будуть обрані на перших місцевих виборах в період з 2016 по 2019 роки, підуть на чергові місцеві вибори у жовтні 2020 року.
Коли обіцяні державою гроші підуть в ОТГ?
Тут треба чітко розрізняти про які саме кошти йде мова. У разі формування ОТГ держава передає на рівень громади 60% податку з доходів фізичних осіб. Ці кошти ідуть в бюджет громади автоматично з початком нового бюджетного року, тобто з 1 січня наступного року після об'єднання, громада ці кошти витрачає на власний розсуд, згідно власних планів розвитку.

Натомість є кошти для об'єднаної територіальної громади у вигляді субвенцій на формування відповідної інфраструктури, які витрачаються згідно з планом соціально-економічного розвитку такої територіальної громади. Такі кошти громади отримують відповідно до проектів, котрі готуються відповідною радою Рішення про погодження цих коштів приймає спеціальна комісія створена при Мінрегіоні.При цьому, важливу роль відіграє не лише наявність проекту, а й те, наскільки вони забезпечуватимуть розвиток громади, сприятимуть підвищенню її спроможності, тобто здатності самостійно забезпечувати соціально-екномічний та культурний розвиток територій.
Об'єднання передбачає закриття шкіл?
Об'єднання громад передбачає передачу повноважень на місцевий рівень – об'єднаним територіальним громадам. В тому числі це стосується повноважень щодо організації системи освіти. Ніхто згори не може примусити громаду закрити будь-який заклад. Лише представники громади вирішуватимуть, що вигідніше для ОТГ: утримувати декілька малокомплектних шкіл І-ІІІ ступенів чи зробити один із навчальних закладів опорним і возити дітей старшого шкільного віку шкільним автобусом у сусіднє село.

Багатьох лякає слово «оптимізація», але і це слово не передбачає закриття освітніх закладів. В, першу чергу оптимізація означає побудову такої системи, яка забезпечуватиме високу якість освітніх послуг. Після введення ЗНО підтвердився факт, що високий рівень підготовки учнів в школах де великі колективи вчителів та учнів та де присутня конкуренція.

Тому, реформа питання наявності школи у кожному селі відносить до компетенції органів місцевого самоврядування об'єднаної територіальної громади. У кожному селі може бути школа, але таке рішення має прийматись на основі дослідження якості освіти.
Які гарантії того, що гроші не розкрадатимуть чиновники?
Ми уже згадували, що тепер відповідальність за те, що відбувається у громаді несуть самі мешканці та, відповідно, обрані ними представники (голова, старости, депутати).

Одним із способів впливати на владу є вибори. Тому, важливо розуміти, що нашим голосом за депутата, старосту чи голову територіальної громади, ми надаємо цій людині вотум своєї довіри. Тому важливо свідомо обирати і, уже після виборів, максимально брати участь в управлінні громадою і контролювати рішення ради, виконкому та голови громади через механізми громадської участі.

Разом з тим держава залишає за собою інструменти фінансового контролю за витрачанням бюджетних коштів.

Та справжньою гарантією нерозкрадання грошей та здійснення місцевого самоврядування в інтересах членів територіальної громади - максимальна активність населення у процесах створення, обговорення та реалізації рішень місцевою радою. Не забувайте, що у вас є можливості відвідувати сесії ради, аналізувати та переглядати проекти рішень та ухвалені рішення місцевої ради, здійснювати бюджетний та фінансовий контроль, вимагати звітування депутатів, старост та голови місцевої ради та ін.
Як у громаді розподілятиметься бюджет?
Важливу роль у розподілі бюджету відіграють депутати та старости відповідних територіальних громад. Старости є посадовими особами місцевого самоврядування та членами виконавчого комітету відповідної ради, тобто мають усі повноваження для відстоюванні інтересів тих старостинських округів, які представляють. Є громади, які принципи розподілу закладають у Статутах територіальних громад, є ж і ті, які відповідно до планів розвитку витрачають такі кошти.

Не маленьку роль при цьому відіграють самі члени територіальних громад та їх готовність до відстоювання своїх інтересів. При цьому, найчастіше людей цікавлять дороги. Так склалось, що ми розвиток громади звикли оцінювати відповідно до кількості побудованих доріг. При цьому пріоритетність такої побудови має визначатись пріоритетністю доступу членів територіальної громади до об'єктів соціальної інфраструктури (школи, ФАПи, адміністративні послуги та ін).
А якщо місцевій громаді не вистачатиме грошей?
Громада, що об'єднається, має достатньо додаткових можливостей для розвитку.
По перше, об'єднані громади наділяються повноваженнями міст обласного значення з можливістю отримувати усі відповідні фінансові ресурси, тобто вони переходять на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом України, це дає можливість отримувати дотації і субвенції безпосередньо, без попереднього перерозподілу їх у районних органах влади.

У бюджетах ОТГ залишаються місцеві податки та збори — це і 60 % податку з доходів фізичних осіб, і податок на майно, частка акцизного збору і екологічного податку, рентна плата та ін.
При цьому варто зрозуміти, що бюджетних коштів не буде вистачати, якщо ними «латати діри», а не забезпечувати поступовий розвиток.

В процесі децентралізації з'являються такі можливості — кошти Державного Фонду регіонального розвитку, цільові бюджетні програми та субвенції, різноманітні гранти та ін.

Тому, громадам варто на початку визначитись із своїми пріоритетами та напрямами розвитку та кошти, які надаються у вигляді субвенцій, використовувати справді на реалізацію тих завдань, які цей розвиток забезпечать.

Як довго ще триватиме реформа? Коли вона буде закінчена?
На сьогодні чітких термінів завершення реформи адміністративно-територіального устрою не визначено. В Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, що була затверджена розпорядженням Кабміну 01.04.2014 р., згадуються два етапи реалізації Концепції. Так, на другому етапі, що включав 2015-2017 роки передбачалося провести інституційну реорганізацію органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади на новій територіальній основі. Однак на дворі вже 2018 рік, а реформа ще триває досі.

В Законі України "Про добровільне обєднання територіальних громади", який визначає добровільний порядок формування ОТГ, не встановлено чітких термінів завершення цього процесу.

Разом з тим, очільники уряду, зокрема віце-премєр-міністр Геннадій Зубко та інші високопосадовці Мінрегіону, публічно заявляють, що реформа не може тривати вічно і має завершитись до 2020 року. Такі заяви мають під собою підстави, адже у жовтні 2020 року згідно Конституції України, повинні відбутися чергові вибори до органів місцевого самоврядування і на ці вибори усі територіальні громади повинні йти у статусі обєднаних. Саме тому, як наступний обовязковий крок після етапу добровільного обєднання розглядається етап адміністративного обєднання. Йдеться про те, що уряд та парламент створять відповідні правові підстави і самостійно, але з врахуванням існуючих в областях перспективних планів формування територій громад, приймуть рішення про новий адміністративно-територіальний поділ країни. Тут же йдеться і про нові межі районів, які надалі будуть укрупнені.
Чи можуть в ОТГ об'єднатися села або громади з різних районів?
Об'єднуватись територіальним громадам із суміжних районів можна було з початку дії реформи. І такі громади були утворені в різних регіонах. Проблемним залишалось питання призначення у таких ОТГ перших місцевих виборів, оскільки ЦВК раніше займав позицію про відсутність правових підстав для призначення виборів через незмінені межі районів.

Саме тому у березні 2017 року парламент вніс зміни до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та інших законодавчих актів щодо особливостей добровільного об'єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів. Так в ст. 7 Закону включили частину дев'яту такого змісту:

"9. Якщо до складу об'єднаної територіальної громади увійшла територіальна громада (територіальні громади), розташована на території суміжного району, розширенню підлягають межі району, на території якого розташований адміністративний центр утвореної об'єднаної територіальної громади…"
Тобто чітко було прописано, що можуть об'єднуватись громади з різних районів. Після цих змін у закону ЦВК вже не мала підстав відмовляти ОТГ утвореним із громад суміжних районів і у 2017 році перші місцеві вибори у таких об'єднаних громадах відбулися.
За рахунок чого коштів у ОТГ стане більше? Звідки візьмуться ці кошти?
Після об'єднання громади переходять на прямі міжбюджетні відносини із державним бюджетом. Тобто напряму, без району, отримують кошти та самостійно визначають пріоритетність їх використання.

Ключовим бюджетоутворюючим податком для ОТГ стане податок на доходи фізичних осіб, 60% якого будуть надходити у бюджет громади. До утворення ОТГ громади не отримували його, адже він спрямовувався в районний бюджет.

Окрім нього за громадою залишаються інші податки, які були до об'єднання. Серед них значну частку за обсягом надходжень у бюджеті громади становлять земельний податок та єдиний податок. Це є власні надходження.

Також бюджет громади отримує державні субвенції на виконання делегованих повноважень. Мова йде про освітню та медичну субвенції.

Ще одним новим джерелом надходжень є субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо розвитку інфраструктури ОТГ. Це додаткові кошти, які спрямовуються в ОТГ з розрахунку кількості сільського населення та площі об'єднаної громади.

Ці види надходжень - це гарантовані державою кошти, які отримують усі ОТГ з моменту переходу на прямі міжбюджетні відносини. Як розпоряджатися цими коштами тепер буде вирішувати не центральна влада, а місцева.

Окрім них є ще додаткові джерела надходжень. З числа державних кошти можуть надходити від Державного фонду регіонального розвитку, але тут вже діє конкурсна процедура.
Об'єднані громади можуть отримувати кошти і з інших джерел, для прикладу - готувати проекти до міжнародних донорських структур. Та основне, громади мають в першу чергу турбуватись про забезпечення сталості використання цих коштів, тобто розуміти, які із проектів забезпечать створення додаткових робочих місць чи запровадять нові можливості для соціально-економічного розвитку.
Які саме повноваження будуть передані ОТГ з числа тих, якими не володіють звичайні села?
Мова йде про делеговані державою повноваження, які сьогодні виконуються районними державними адміністраціями: надання соціальної допомоги, адміністративні послуги, управління школами та дитсадками, організація діяльності закладів первинної медичної допомоги, культури та спорту. Під частину цих повноважень держава надає й відповідну фінансову підтримку у вигляді субвенцій на освіту та медицину.
Чи будуть закриватися ФАПи, бібліотеки, клуби тощо?
Поруч із реформою децентралізації здійснюються і інші реформи, одна із них реформа медицини.

Зараз людей залякують закриттям медичних закладів, але це не відповідає дійсності. На рівні громади в обов'язковому порядку функціонуватиме первинна медицина тобто ФАПи та амбулаторії. В ході медичної реформи також передбачається забезпечення кожної громади своїм сімейним лікарем.

Що стосується бібліотек та закладів культури. За практикою діючих ОТГ відбувається оптимізація таких закладів. Проте оптимізація не передбачає закриття, а оптимізація передбачає розширення переліку та підвищення якості надання послуг. Громади активно працюють над створенням публічних бібліотек та над перетворенням закладів культури у осередки громадської активності, які здатні задовольнити послугами усі вікові та соціальні категорії населення.
Чи вистачить у керівництва ОТГ компетенцій, щоб керувати новими повноваженнями та коштами?
Наразі, в кожній ОТГ, найважливішу роль відіграє сформована команда із голови, заступників, депутатів, працівників місцевої ради та старост. Злагодженість їх дій та розуміння своїх повноважень - основа поступового розвитку громади.

Для голів, старост, депутатів, працівників ради за кожним із напрямів, як від громадських організацій та спеціалізованих структур, які покликані підтримувати реформу, так і від державних органів організовується і проводиться навчання, які дають можливість підвищувати їх компетенцію, дізнаватись нове та це нове використовувати для розвитку громади.

Відтепер кожна громада на власний розсуд, відповідно до потреб має можливість формувати посадовий склад, визначати яких працівників і на яку посаду необхідно працевлаштовувати. В разі, якщо будь хто із керівників чи працівників відділів, управлінь чи інших утворень не виконують свої завдання та не показують результат - рада вправі самостійно приймати рішення про їх звільнення і запрошення нового, більш компетентного працівника. Звичайно, у громадах є кадрова проблема, бракує спеціалістів, які могли б "закрити" усі потреби. Проте, наразі рада має можливість формувати та реалізовувати систему стимулів та заохочень, для того, щоб ці спеціалісти працювали саме у них. Для прикладу, одна із Волинських ОТГ реалізовує таку систему стимулів щодо молодих лікарів, забезпечуючи їх житлом та даючи стартовий грошовий стимул для облаштування на новому місці.
Якщо повноваження передадуть на ОТГ, чим займатимуться райради та райдержадміністрації?
Конституція України передбачає три рівні місцевого самоврядування:
  • міські, сільські, селищні ради
  • районні ради
  • обласні ради.
Реформа адміністративно-територіального устрою передбачає й реформування районного рівня. Зараз власне розробляється відповідне законодавче поле. Що точно відомо, так це те що існуючі райони будуть укрупнені і відповідно їх стане менше - орієнтовно 100.

Щодо повноважень районних органів влади у нових районах то вони будуть змінені. За ними залишаться ті сфери управління, які не віднесені до компетенцій органів місцевого самоврядування у громадах. Так, у повноваженнях нових РДА має бути функція нагляду за законністю прийняття рішень місцевими радами. На районному рівні будуть і повноваження щодо управління медичними закладами вторинного рівня. Також на рівні районів планують залишити функції з реалізації державних цільових програм.
Матеріал підготовано у рамках проекту «Розвінчання міфів про реформи задля підвищення якості політичної журналістики» за підтримки програми Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Позиція, висловлена в публікації, не обов'язково відображає позицію Посольства США в Україні.
    Made on
    Tilda