Розвінчання міфів про реформи задля підвищення якості політичної журналістики
Найпоширеніші запитання про реформу освіти
Центр «Ейдос» спільно із експертами та за підтримки програми Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні дає відповіді на найбільш поширені запитання стосовно змін, які відбуваються в Україні. Сьогодні ми поговоримо про реформу у сфері оствіти.
Загальні питання
Для чого потрібна реформа освіти?
Реформування системи освіти - це процес, який триває не лише в Україні, але й багатьох країнах світу. Ми спостерігаємо кілька глобальних тенденцій:
- перехід від глобальних рівнів управління і дій до локальних мережевих взаємодій менших масштабів, але більшої інтенсивності завдяки глобалізації та діджиталізації;
- збільшується соціальна мобільність та мобільність талантів - люди продовжують змінювати професії протягом життя;
- діджиталізація змінює те, як ми комунікуємо та взаємодіємо, а також те - як ми навчаємось;
- розвиток технологій (роботизація, розвитку штучного інтелекту, генетики) підкреслює важливість вміти адаптуватись, швидко навчатись та бути самозарадними.

Цей список можна продовжувати. Україна також проходить процес трансформації від закритого до відкритого суспільства і освіта є важливим уможливлювачем цього переходу. Адже, "Ключова відмінність між демократичним і тоталітарним суспільствами, яка важлива для розуміння необхідних змін в освіті, спостерігається у зміні ролі людини: у відкритому демократичному постіндустріальному суспільстві людина має змогу і спроможність бути суб'єктом і співтворити суспільні системи, а не лише відтворювати їх, що характерно для недемократичного суспільства." (Освіта 2030)
В чому проблеми наявної системи освіти?
Якщо говорити світоглядно, то основними проблемами є те, що освіта в Україні (і не лише, адже масова освіта була запроваджена у більшості країн світу) тривалий час була спрямована на те, щоб виховувати "об'єктів" - формування власної думки не заохочувалось, помилки карались, вчитель домінував у класі, молодша людина сприймається менш розумною, ніж старша тощо.

Якщо говорити тактично, то основними проблемами було:
- Фокусування на знання як єдиний елемент навчального процесу, у той час як нівелювалось поняття навичок, компетентностей, цінностей.
- Стандартизація - фокус на формальне оцінювання та тестування, що не передбачало відслідковування прогресу та розвитку учня.
- Застарілий контент - часто нерелевантний контент, що не відповідає сучасним потребам суспільства.
- Фронтальне викладання як домінуюча взаємодія між вчителем та учнем - учень є радше пасивним споживачем інформації, аніж його співтворцем.

Цей список можна продовжувати, проте концепція Нової української школи дає чимало відповідей на ці виклики і містить механізми впровадження на порядок денний таких принципових тем як партнерство учня та вчителя, розвиток критичного мислення, навчального ставлення до помилки тощо.
Як можна оцінити освіту в Україні у глобальному масштабі?
На разі немає одностайного бачення в суспільстві стосовно оцінювання результатів освіти. Проте, якщо припустити, що освіта потрібна для того аби в країни був сильний людський капітал, який конвертується у економічні та соціальні блага, то можемо глянути на:
Якщо ж говорити про шкільну освіту, то, на жаль, Україна не брала участь в оцінюванні освіти за допомогою тесту PISA. Цей тест дає змогу порівняти освітні системи близько 80 країн світу через вимірювання компетентностей учнів із читання, математики та природничих дисциплін. Цього року він відбудеться в Україні вперше, тож ми зможемо побачити порівняти Україну в рейтингу з іншими країнами.
Які зміни передбачає реформа освіти?
Реформа освіти - тісно переплетена з реформою децентралізації. Її сутність можна окреслити у кількох напрямках:

1) Зміна змісту освіти - введення концепції "Нова українська школа", що передбачає перехід до компетентнісного навчання, вдосконалення навчальних програм, зміна шкільних методик та підручників, підвищення професійності вчителів.

2) Оптимізація шкільної мережі - створення опорних шкіл, так-званих "шкіл-хабів", що будуть забезпечені кращою інфраструктурою та обладнанням.
Які зміни передбачає концепція Нової української школи або новий освітній Стандарт?
Що таке Державний стандарт?
У 2018 році стартує реформа початкової освіти (1-4 клас), реформа будується на Державному стандарті початкової загальної освіти. Стандарт окреслює що будуть розвивати учні у школі і за якими принципами відбуватиметься навчальний процес. Стандарт встановлює вимоги до результатів навчання.

Коротко:
Що розвиватимуть?
Ключові компетентності та навички.

Як навчатимуться?
За індивідуальними освітніми траєкторіями.

Якими є вимоги?
Результати можна виділити на загальні та конкрентні.
Наприклад, при закінченні початкової школи, мовна компетентність учня повинна бути розвинена на рівні:
Загальні результати:
"Взаємодія з іншими особами усно, сприйняття і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях."
Конкретні оцінювані результати:
"1) учень критично сприймає інформацію для досягнення різних цілей; уточнює інформацію з огляду на ситуацію
2) на основі почутого створює асоціативні схеми, таблиці; стисло і вибірково передає зміст почутого; переказує текст за різними завданнями
3) визначає та обговорює цілі, основні ідеї та окремі деталі усної інформації; пояснює зміст і форму текстів, зокрема медіатекстів, пов'язує, зіставляє із власними спостереженнями, життєвим досвідом, враховує думки інших осіб".
Відповідно до конкретних оцінюваних результатів буде проводитись оцінювання учнів по завершені 4 класу.
Стандарт є своєрідним маяком до якого мають наблизитись учні протягом навчання у початковій школі, а те, яким шляхом (навчальна програма, темп навчання, методики навчання) - обирає учень спільно з вчителем через індивідуальний навчальний план.
Що таке компетентнісне навчання?
Компетентнісне навчання – це система навчання, метою якої є забезпечити учнів академічними знаннями та практичними навичками, які учні можуть застосувати на практиці у школі, вищих навчальних закладах, кар'єрі та повсякденному житті загалом.

Основні компетентності, які передбачає державний стандарт:
– вільне володіння державною мовою;
– здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
– математична компетентність;
– компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
– інноваційність;
– екологічна компетентність;
– інформаційно-комунікаційна компетентність;
– навчання впродовж життя;
– громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробутом та здоровим способом життя;
– культурна компетентність;
– підприємливість та фінансова грамотність;

Також Стандарт передбачає також розвиток навичок в учнів, що має відбуватись наскрізно під час навчання, наприклад
- читання з розумінням,
- уміння висловлювати власну думку усно і письмово,
- критичне та системне мислення,
- Творчість,
- ініціативність,
- здатність логічно обґрунтовувати позицію,
- вміння конструктивно керувати емоціями,
- оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми,
- співпрацювати з іншими особами.

Слід зауважити, що компетентності не слід розглядати як уроки чи окремі предмети. Початкова школа запроваджує інтегроване навчання, тобто поєднання різних дисциплін.
Що таке індивідуальна освітня траєкторія або індивідуальний навчальний план?
Закон передбачає можливість для учнів формувати індивідуальний навчальний план, за участі батьків. Також буде можливість формувати індивідуальну програму розвитку дитини - для дітей з особливими освітніми потребами. Індивідуальний план має передбачати - послідовність, темп та форму навчання для кожного учня, враховуючи його/її попередній досвід та особливості. Проте, на сьогоднішній момент - концепція освітніх індивідуальних траєкторій перебуває у розробці і тестуватиметься восени 2018 року.
Коли запрацює новий Стандарт?
У 2017 році 100 шкіл в Україні пілотували навчання за проектом нового Стандарту. З 1 вересня 2018 року реформа охопить перші класи усіх шкіл в Україні. Це означає, що першокласники, які підуть в школу в цьому році, навчатимуться за новим Стандартом.
Питання про навчальну програму
За якими навчальними програмами будуть навчати у школах?
Якщо говорити про початкову школу, то новий Стандарт передбачає автономію для школи у виборі навчальної програми.

МОН пропонує дві типові навчальні програми. Одна у редакції О. Савченко, а інша - Р. Шияна. Наголос - типові.

Що означає "типові" для школи?
1) Школа може обрати одну з них, схвалити педагогічною радою та користуватись в навчальному процесі.
2) Школа може на базі типової програми надбудовувати свій навчальний план, без затвердження чи погодження з МОН чи органами управління освітою.
3) Школа може моделювати свій навчальний план, для цього розробляється конструктор, який показуватиме, чи відповідає план Стандарту. Конструктор: http://nus.inf.ua/
4) Якщо школа хоче розробити окрему навчальну програму, її потрібно подати в Державну службу якості освіти для схвалення.
Як затвердити нетипову навчальну програму?
Якщо школа прагне навчати учнів за власною навчальною програмою, то її потрібно спершу пройти експертизу в Державній службі якості освіти на відповідність Стандарту. Для цього потрібно подати:
- лист-клопотання щодо проведення експертизи,
- освітню програму (текст) за підписом розробників,
- електронну копію програми,
- експертні висновки і матеріали впровадження (якщо такі наявні).

Цього року прийом заявок тривав до 2-го квітня 2018.
Яку автономію отримав вчитель?
Вчитель визначає самостійно спосіб здійснення навчання у класі. Вчитель може самостійно розробити навчальну програму та планувати навчальний процес у довільній формі і на свій розсуд (календарне планування), використовувати різні методи навчання. Наприклад, визначати послідовність чи чергування предметів, ігор, занять, наповнення матеріалами тощо.

Крім цього, Стандарт передбачає 20% резервного часу, який вчитель може використати на свій розсуд (провести додаткові заняття з учнями, відвідати з ними театральну виставу тощо).
Чи можна навчати дитину вдома?
Так. Відповідно до Закону "Про освіту" вводиться поняття "сімейна освіта" - це можливість для батьків організувати дошкільну, повну загальну середню чи неформальну освіту для своїх дітей. Раніше, таке право мали лише учні з особливими освітніми потребами, або ж ті, які перебували часто за кордоном. Поки що немає законодавства, що регулює та уможливлює цей процес, тому учні можуть користуватись дистанційним навчання або екстернатом.

Дистанційна форма навчання - в Україні існують спеціальні школи з дистанційною формою навчання, куди батьки можуть записати свою дитину, сплативши витрати на таку форму навчання. Навчальний процес відбувається онлайн.

Також, якщо батьки прагнуть самостійно навчати дитину і у них є на це підстави (медичні, часті переїзди тощо), вони можуть скористатись екстернатом. При такій формі навчання, учень закріплюється за певною школою, де узгоджують графік навчання та навантаження, а раз у місяць - він чи вона отримує завдання та здає виконані роботи.
Зміни в управлінні школою
Що таке опорні школи і як вони утворюються?
Опорні школи - це школи в об"єднаних територіальних громадах (ОТГ), що створюються для забезпечення учнів якісними освітніми послугами. Опорна школа складатиметься з навчального закладу, так званого "хабу" - школи, що матиме хорошу інфраструктуру, обладнання тощо, а також шкіл-філій.

Школи-філії - це маленькі школи, зазвичай у сільській місцевості. У школах-філіях відбуватиметься навчання початкових класів школи. По завершенні почткової школи, учнів підвозитимуть на навчання до опорних шкіл.

Більше про опорні школи можна дізнатись тут.
Яка роль органів управління закладами освіти?
Згідно нового закону, змінюється роль органів управління - має відбутись перехід із контролюючої інституції в сервісну. Важливо те, що вони не мають втручатись у внутрішню діяльність шкіл.

Стаття 66 нового закону про освіту зазначає, що органи управління:

  1. Відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності освіти.
  2. Планують та забезпечують розвиток мережі закладів освіти.
  3. Мають право засновувати заклади освіти, а також реорганізовувати та ліквідовувати їх.
  4. Забезпечують рівні умови для розвитку закладів освіти всіх форм власності.
  5. Забезпечують гуртожитками та/або перевезенням здобувачів профільної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, які навчаються не за місцем проживання (обласні ради).
  6. Закріплюють за закладами початкової та базової середньої освіти територію обслуговування (районні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад).
  7. Забезпечують та фінансують підвезення учнів і педагогічних працівників до закладів початкової та базової середньої освіти і у зворотному напрямку (у разі потреби – транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних).
Як відбувається конкурс на посаду керівника навчального закладу?
МОН розробило типове положення про конкурс на посаду директора школи. На разі, це лише проект, який передбачає наступні зміни:
- Директори шкіл обиратимуться на конкурсній основі. Положення про конкурс розробляють засновники навчального закладу
- Оголошення про конкурс на вакантну посаду публікується на веб-ресурсах засновника навчального закладу.

Для участі у конкурсі потрібно подати:
- заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;
- автобіографія;
- копія паспорта громадянина України;
- копія документу про вищу освіту не нижче освітнього ступеня магістра;
- копія трудової книжки чи інших документів, що підтверджують стаж педагогічної роботи не менше трьох років на момент їх подання;
- довідка про відсутність судимості;
- мотиваційний лист довільної форми;
- перспективний план розвитку закладу загальної середньої освіти, на посаду керівника якого оголошено конкурс.

Особа може надати інші документи, які можуть підтверджувати її професійні та/або моральні якості.

У день конкурсу, кандидат презентує перед конкурсною комісією:
- План розвитку навчального закладу
- Проходить співбесіду
- Демонструє свої знання законодавства, що стосується освіти.
Що передбачає "фінансова" та "кадрова" автономія школи?
Стосовно кадрової автономії: Закон "Про освіту" забезпечує право директора школи приймати та звільняти педагогічних працівників без погодження свого рішення з управлінням освіти. Звісно, не слід забувати що кадрова автономія є обмежена радянським Кодексом законів про працю.

Стосовно фінансової автономії, то ст. 22 закону "Про освіту" дозволяє школам набувати статусу бюджетної установи, але і статусу неприбуткового або прибуткового закладу освіти. Це означає, що школа зможе мати власний рахунок і, відповідно, розпоряджатись власними коштами.
Як впровадити фінансову автономію у школі?
1) Для того, щоб здійснювати фінансове управління, школі потрібно внести зміни в статут школи, щоб мати змогу здійснювати бухгалтерський облік.

2) Також, необхідно або ввести посаду бухгалтера, або ж, якщо це опорна школа, здійснювати бухгалтерський облік може орган управління освітою, якщо посада бухгалтера там передбачена.

3) Школа має здійснювати діяльність як юридична особа. Для цього потрібно аби школа як юридична особа була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
Професійний розвиток вчителів
Що відбувається з педагогічною освітою?
На сайті МОН опублікована Концепція розвитку педагогічної освіти, що окреслює засади на яких відбуватиметься розвиток педагогічної освіти.
Як проходитиме підвищення кваліфікація вчителів відповідно до концепції Нової української школи?
Нещодавно вийшов наказ про типову освітню програму для підвищення кваліфікації вчителів початкових класів для впровадження нового Стандарту. Що передбачає наказ?
- Обов'язкових 60 очних годин підвищення кваліфікації вчителів (тренінгові заняття, інтерактивні лекції, майстер-класи, дискусії, конференції), що відбуваються на базі Інститутів післядипломної педагогічної освіти. Графіки проведення можна побачити на сайті МОН.
- 60 годин - дистанційних занять (курс на EdEra).
- 30 годин - вчитель обирає сам що вивчати та вдосконалювати, відповідно до своїх потреб.
Загалом, вчителю необхідно присвятити 150 годин підвищення кваліфікації.
Чи зможуть вчителі проходити підвищення кваліфікації там, де хочуть? Як це відбуватиметься?
Так, але ця норма вступає в дію в 2019 році, оскільки потребує внесення змін до Бюджетного кодексу для того, щоб уможливити практику "гроші ходять за вчителем", що означає, що з державного бюджету на кожного вчителя виділятиметься сума, яка надходитиме у ті організації, у яких вчитель вирішив пройти курси тощо.
Як відбуватиметься забезпечення шкіл підручниками та меблями для впровадження Нової української школи?
4 квітня 2018 року Уряд виділив на реалізацію НУШ 1,38 мільярда гривень субвенції. Згідно з Постановою:
- 386,5 мільйонів гривень буде спрямовано на підвищення кваліфікації вчителів.
- 998,7 мільйона буде інвестовано в обладнання початкових класів.

Обласні державні адміністрації будуть здійснювати розподіл субвенції між обласним бюджетом, бюджетами районів, міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад.

Крім того, забезпечення школи буде здійснюватись на засадах співфінансування з місцевих бюджетів. Якщо навчальний заклад знаходиться у місті обласного значення - не більше 70% державної субвенції, 30% - місцевий бюджет. Якщо заклад розташований у районах та в об'єднаних територіальних громадах - не більш як 90% за рахунок субвенції та не менш як 10% — за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Що потрібно зробити, щоб школа могла отримати обладнання та матеріали для впровадження НУШ?
Аби школа отримала необхідні матеріали та меблі, директору потрібно написати бюджетний запит у районне управління освіти.
Розподіл відповідальності: хто за що відповідальний?
Як визначатимуться організації, що будуть провайдерами освітніх послуг для вчителів?
На сайті МОН буде опублікований перелік організацій, які є провайдерами освітніх послуг для вчителів. Розробка критеріїв для таких організацій ще перебуває у процесі формування.

Проте, зацікавлені організації можуть написати МОН про бажання потрапити у реєстр і отримати або ліцензію, або акредитувати свою програму.
Як проходитиме сертифікація вчителів?
Поки що - це невідомо. Відповідно до плану реформи середньої освіти, яку затвердив Кабінет Міністрів України, до кінця 2018 року буде сформовано механізм підвищення соціального статусу вчителя на основі добровільної сертифікації.

На разі, зі слів міністра освіти, можна зробити кілька припущень:
- Сертифікація буде добровільною - за вибором вчителя.
- Ті педагоги, які пройдуть сертифікацію, отримають додаткову надбавку до зарплати.
Які документи потрібно надати вчителю, щоб підтвердити проходження курсів підвищення кваліфікації?
Організації, що будуть провайдерами освітніх послуг для вчителів, матимуть право видавати сертифікати, що підтверджуватимуть проходження навчання.

Також ймовірно, що вчитель повинен буде надати змістовний звіт про проходження тренінгів, курсів тощо у формі, яку зазначатиме педагогічна рада. Наприклад, за підсумками навчання, розробити проект чи продемонструвати нову методику, вивчений підхід тощо.
Школа та батьки
Яка роль відводиться батькам в управлінні школою?
1) Батьки можуть брати участь у Батьківських радах - орган самоврядування, проте діяльність цього органу визначається статутом школи.

2) Батьки можуть брати участь у роботі Піклувальної ради школи, яка матиме дорадчу функцію у визначенні стратегії розвитку школи, залученні додаткового фінансування тощо.

3) Батьки можуть брати участь у призначенні керівнкика школи.
Які права отримали батьки?
Батьки мають право:
  • Батьки зможуть впливати на вибір навчальної програми:
    • Долучатись до формування навчального плану для своєї дитини;
    • Долучатись до формування індивідуальної програми розвитку дитини, якщо дитина має особливі освітні потреби;
  • Отримувати своєчасно інформацію про педагогічні, соціальні, медичні заходи, дослідження та експерименти та надавати свою згоду на участь їх дитини у них;
  • Отримувати інформацію про діяльність школи, результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.
Які обов'язки мають батьки, відповідно до закону?
На батьків покладається місія виховання дитини, культивування таких цінностей як повага до гідності, прав і свобод людини, законів та етичних норм, повагу до різноманіття, суспільної моралі. Батьки повинні "дбати про фізичне і психічне здоров'я дитини сприяти розвитку здібностей формувати навички здорового способу життя формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні".

Батьки мають сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів.
Хто регулює діяльність батьківських комітетів?
Регулювання діяльності батьківських ради та батьківських комітетів відбуватиметься згідно статуту школи чи внутрішніх документів школи.
Як фінансуватиметься школа відповідно до реформи?
Цього року змінився принцип розподілу державної субвенції. Якщо раніше формула враховувала лише кількість учнів у школі та тип населеного пункту, то зараз формула також враховує наповнюваність класів та кількість годин на тиждень (навантаження вчителя). Детальніше про розрахунок.

Згідно з Бюджетним Кодексом, освітня субвенція покриває витрати на заробітну платню тільки педагогічним працівникам, відповідно заробітня плата непедагогічних працівників - це завдання покладається на місцевий бюджет. Використання у формулі розподілу освітньої субвенції розрахункової наповнюваності класів замість фактичної - стимулюватиме органи місцевого самоврядування до оптимізації як шкільної мережі, так і мережі класів.
За якою формулою відбувається нарахування державної субвенції у школи?
Формула розподілу субвенції є такою: У × 1/ РНК × НП × 1/18 × ЗП
  • У – це кількість учнів
  • РНК – розрахункова наповнюваність класів (тобто скільки учнів у середньому вчаться в класах у середніх школах певної адміністративно-територіальної одиниці)
  • НП – навчальний план (тобто кількість годин на тиждень)
  • 18 – кількість годин на тиждень на одну ставку
  • ЗП – заробітна платня (на одну ставку вчителя на рік з нарахуваннями)
Детальніше про розподіл субвенції можна прочитати тут.
Як школи впроваджуватимуть інклюзивне навчання?
Закон передбачає, що кожна школа повинна бути інклюзивною за своїми підходами. Якщо говоримо про інклюзивність, то дивимось на неї у широкому сенсі - йдеться не лише про учнів з інвалідністю, але й про внутрішньо переміщених осіб, дітей-біженців, дітей, що здобувають спеціалізовану освіту та/або можуть прискорено опанувати зміст навчальних предметів, учні з особливими мовними освітніми потребами.

Для того аби кожен учень міг отримати якісну освіту, реформа передбачає:
- Професійний розвиток вчителів - кожен вчитель має отримати знання і бути компетентним в тому аби працювати з різними учнями. Для цього будуть розрблені навчальні модулі, які відбуватимуться у Інститутах післядипломної педагогічної освіти.
- Планується створення інклюзивно-ресурних центрів, що здійснюватимуть ресурсне забезпечення та супровід навчальних закладів у впровадженні інклюзивного навчання. Фахівці центрів допомагатимуть школам розробляти індивідуальні програми розвитку учнів та проводитимуть корекційні заняття.
- У 2018 році було виділено 509 млн грн державної субвенції на оплату додаткових освітніх послуг, корекційних розвивальних занять і придбання корекційного устаткування, що визначаються індивідуальною програмою розвитку дитини.

Школи можуть також відкривати інклюзивні класи. Для цього батькам потрібно звернутись із заявою до директора школи, який у свою чергу має звернутись до районного управління освіти та видати наказ у школі про відкриття інклюзивного класу.
Що означає принцип "гроші ходять за учнем" і коли він буде запроваджений?
З 1 січня 2019 року законом вводиться принцип "гроші ходять за дитиною".

"Держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному чи корпоративному закладі освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту, та в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України".

На сьогодні, навчання одного учня у школі коштує державі близько 10 000 грн в рік, а учня з особливими освітніми потребами - 25 000 грн. Це означає, що ця сума буде потрапляти у навчальний заклад, незважаючи на його юридичину форму (державний, приватний тощо).
Матеріал підготовано у рамках проекту «Розвінчання міфів про реформи задля підвищення якості політичної журналістики» за підтримки програми Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Позиція, висловлена в публікації, не обов'язково відображає позицію Посольства США в Україні.
    Made on
    Tilda